Кожен організм – це система, яка здатна за певних умов надійно функціонувати без медичної допомоги, лікарів та фармацевтів.

Крім хвороботворних джерел і патологічних процесів, в організмі постійно, одночасно і всупереч їм існує очевидна сила захисту і здоров'я, що називається саногенезом. Тому, крім лікування різних хвороб та їх профілактики, важливо створювати такі умови, за яких ці механізми здоров'я активізуються. Це – найскладніша проблема сучасності, оскільки не тільки медики, але й суспільство та окремі особи самі мають долучатися до створення цих умов.

Людина – триєдине системне ціле фізичного тіла, психічних функцій і духовної складової свого життя. Без людини, яка прагне бути здоровою, не існує людини, яка може бути здоровою.

В жодному разі не применшуючи значення лікарської справи, я концептуально орієнтований на медицину профілактичну, на індивідуальну превентивну профілактику.

Досвід роботи лікарем та безперервна післядипломна освіта сформували мою персональну професійну позицію щодо основних засад охорони здоров’я:

1. Хворобі краще запобігти, ніж її лікувати.

2. Профілактика, як і лікування, мають бути максимально персоніфікованими.

3. Від самої людини (пацієнта) у найбільшій мірі залежить стан здоров'я, якість життя, його тривалість та активна частина цього життя.

Лікарі мають чимало можливостей для діагностики та лікування хвороб, але їхня роль у формуванні суспільної думки – ще більша. Саме лікарі НЕ створили соціального запиту на профілактичний напрямок у сфері охорони здоров'я!